Азовське сидіння - героїчна оборона Азова донськими і запорізькими козаками від турецької армії.
Навесні 1637 року донські та запорізькі козаки на чолі з отаманом Михайлом Татариновим обложили турецьку фортецю Азов (гарнізон до 4 тисяч чолові, 200 гармат) і після двомісячної облоги в червні штурмом взяли фортецю. Через 4 роки, влітку 1641 року, до Азова підійшла велика турецька армія, яку підтримував флот з 45 галер і 150 інших судів. Загальна чисельність турецьких і союзних їм військ становила, за даними різних джерел, від 100 до 240 тис. осіб, у той час як в Азові знаходилося від 5 до 8 тис. козаків, у тому числі 800 жінок.
Козаки відбили 24 напади, 4 рази руйнували земляні укріплення турків. В ході облоги турецька артилерія зруйнувала більшу частину укріплень Азова. Незважаючи на це, взяти фортецю туркам не вдалося, восени 1641 турецька армія зняла облогу і відступила. В "Повісті про Азовське облогове сидіння" вказується на те, що турецькі війська втратили під Азовом 96 тис. вбитих воїнів.
Враховуючи свою нечисленність і величезні руйнування фортеці, козаки запропонували російському уряду взяти Азов під свою владу. На скликаному в січні 1642 році Земському соборі було вирішено пропозицію козаків відхилити, так як боротьба за Азов викликала би війну з Туреччиною, до якої Росія не була готова. Влітку 1642 року козаки залишили Азов, зруйнувавши укріплення, які залишись. 
За запрошенням Військового отамана Всевеликого Війська Донського В.П.Водолацького делегація Вірного Козацтва взяла участь у урочистостях. Кадети та козаки з Києва, Харкова, Київської, Житомирської, Полтавської та Вінницької областей під прапором України та Вірного Козацтва пройшли спільним парадом з кадетами і козаками Дону. Від імені козаків України присутніх привітав отаман Вірного козацтва, секретар Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні, О.С.Селіванов. 
Свято продовжилося частуванням Донською ухою та відвідуванням всіма бажаючими Великого десантного корабля «Азов», а завершилося ввечері концертом козацької пісні на головній площі міста. 
Весной 1637 года донские и запорожские казаки во главе с атаманом Михаилом Татариновым осадили турецкую крепость Азов (гарнизон до 4 тысяч человек, 200 орудий) и после 2-х месячной осады в июне штурмом взяли крепость. Спустя 4 года, летом 1641 года к Азову подошла большая турецкая армия, которую поддерживал флот из 45 галер и 150 других судов. Общая численность турецких и союзных им войск составляла, по данным разных источников, от 100 до 240 тыс. человек, в то время как в Азове находилось от 5 до 8 тыс. казаков, в том числе 800 женщин.
Казаки отбили 24 приступа, 4 раза разрушали земляные сооружения турок. В ходе осады турецкая артиллерия разрушила большую часть укреплений Азова. Несмотря на это, взять крепость туркам не удалось, осенью 1641 года турецкая армия сняла осаду и отступила. В «Повести об Азовском осадном сидении» указывается на то, что турецкие войска потеряли под Азовом 96 тыс. убитых воинов.
Учитывая свою малочисленность и огромные разрушения крепости, казаки предложили русскому правительству принять Азов под свою власть. На созванном в январе 1642 году Земском соборе было решено предложение казаков отклонить, так как борьба за Азов вызвала бы войну с Турцией, к которой Россия не была готова. Летом 1642 года казаки оставили Азов, разрушив оставшиеся укрепления. 
По приглашению Войскового атамана Всевеликого Войска Донского В.П.Водолацкого делегация Верного Казачества приняла участие в торжествах. Кадеты и казаки из Киева, Харькова, Киевской, Житомирской, Полтавской и Винницкой областей под флагом Украины и Верного Казачества прошли совместным парадом с кадетами и казаками Дона. От имени казаков Украины присутствующих поздравил атаман Верного казачества, секретарь Координационного совета по вопросам развития казачества в Украине, А.С.Селиванов Праздник продолжился угощением Донской ухой и посещением всеми желающими Большого десантного корабля "Азов", а завершилось вечерним концертом казачьей песни на главной площади города. vernoe-kazachestvo
|
